СИМВАСТАТИН ПФАЙЗЕР®

Інструкція по застосуванню

Виробник, країна: Ауробіндо Фарма Лтд, Індія

Міжнародна непатентована назва: Simvastatin

АТ код: C10AA01

Форма випуску: Таблетки, вкриті плівковою оболонкою, по 20 мг № 30 (10х3) у блістерах

Діючі речовини: 1 таблетка, вкрита плівковою оболонкою, містить 20 мг симвастатину;

Допоміжні речовини: Кислота аскорбінова (E 300), лактози моногідрат, целюлоза мікрокристалічна, крохмаль прежелатинізований, кислота лимонна, моногідрат (E 330), бутилгідроксіанізол (E 320), магнію стеарат, опадрай рожевий (20A54239).

Фармакотерапевтична група: Гіполіпідемічні засоби

Показання: • Лікування первинної або змішаної гіперхолестеринемії як доповнення до дієти, коли ефект від дієтотерапії та інших немедикаментозних методів лікування є недостатнім.
• Лікування гомозиготної сімейної гіперхолестеринемії для зниження підвищеного загального холестерину, холестерину ЛПНЩ, тригліцеридів, аполіпопротеїну B як доповнення до дієти та інших способів лікування або якщо такі терапевтичні заходи неефективні.
• Зниження захворюваності і смертності у результаті серцево-судинних захворювань у пацієнтів з вираженою атеросклеротичною серцево-судинною патологією або з цукровим діабетом, з нормальним або підвищеним рівнем холестерину як доповнення до корекції інших факторів ризику та іншої кардіопротективної терапії.
• Як доповнення до дієти для зниження підвищеного рівня загального холестерину, холестерину ЛПНЩ, тригліцеридів, аполіпопротеїну B у підлітків (хлопчиків та дівчат, в яких щонайменше 1 рік як почалися менструації) віком 10 – 17 років з гетерозиготною сімейною гіперліпідемією.

Умови відпуску: за рецептом

Терміни зберігання: 3 роки.

Номер реєстраційного посвідчення: UA/11834/01/02



ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

 

Симвастатин Пфайзер®

 (Simvastatin Pfizer®)

 

 

Склад:

діюча речовина:1 таблетка, вкрита плівковою оболонкою, містить 10 мг, 20 мг або 40 мг симвастатину;

допоміжні речовини: кислота аскорбінова (E 300), лактози моногідрат, целюлоза мікрокристалічна, крохмаль прежелатинізований, кислота лимонна, моногідрат (E 330), бутилгідроксіанізол (E 320), магнію стеарат, опадрай рожевий (20A54239 або 20A54211 для таблеток, вкритих плівковою оболонкою, по 40 мг).

Лікарська форма. Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

 

Фармакотерапевтична група. Гіполіпідемічні засоби. Інгібітори ГМГ-КоА-редуктази.

Код АТС С10А А01.

 

Клінічні характеристики.

Показання. 

·      Лікування первинної або змішаної гіперхолестеринемії як доповнення до дієти, коли ефект від дієтотерапії та інших немедикаментозних методів лікування є недостатнім.

·      Лікування гомозиготної сімейної гіперхолестеринемії для зниження підвищеного загального холестерину, холестерину ЛПНЩ, тригліцеридів, аполіпопротеїну B як доповнення до дієти та інших способів лікування або якщо такі терапевтичні заходи неефективні.

·      Зниження захворюваності і смертності у результаті серцево-судинних захворювань у пацієнтів з вираженою атеросклеротичною серцево-судинною патологією або з цукровим діабетом, з нормальним або підвищеним рівнем холестерину як доповнення до корекції інших факторів ризику та іншої кардіопротективної терапії.

·      Як доповнення до дієти для зниження підвищеного рівня загального холестерину, холестерину ЛПНЩ, тригліцеридів, аполіпопротеїну B у підлітків (хлопчиків та дівчат, в яких щонайменше 1 рік як почалися менструації)  віком 10 – 17 років з гетерозиготною сімейною гіперліпідемією.

 

Протипоказання.

·      Підвищена чутливість до симвастатину або до будь-якої з допоміжних речовин препарату.

·         Захворювання печінки  в стадії загострення або стійке підвищення рівня трансаміназ  сироватки.

·         Вагітність та годування груддю.

·         Супутній прийом потужних інгібіторів CYP3A4 (наприклад ітраконазолу, кетоконазолу, інгібіторів протеази ВІЛ, еритроміцину, кларитроміцину, телітроміцину та нефазодону).

 

 

Спосіб застосування та дози.

Дозу 5-80 мг/добу застосовують перорально 1 раз на добу, ввечері. В разі потреби визначення оптимального дозування корекцію дози проводять з інтервалом, не меншим 4 тижнів, до досягнення максимальної дози, яка становить 80 мг/добу одноразово, ввечері. Доза 80 мг рекомендована тільки для пацієнтів з тяжкою формою гіперхолестеринемії та високим ризиком серцево-судинних ускладнень.

Гіперхолестеринемія. Пацієнт повинен дотримуватися стандартної дієти, спрямованої на зниження рівня холестерину, протягом усього часу лікування Симвастатином Пфайзер®. Звичайна початкова добова доза становить 20 мг, яку приймають 1 раз на добу, ввечері. Пацієнти, які потребують значного зменшення рівня Х-ЛПНЩ (більш ніж на 45 %), можуть почати лікування з 40 мг на добу, приймаючи препарат 1 раз, ввечері. Пацієнтам з легкою або помірною гіперхолестеринемією Симвастатин Пфайзер® можна призначати у початковій дозі 10 мг. В разі потреби корекція дози здійснюється так само, як було зазначено вище.

Гомозиготна сімейна гіперхолестеринемія. Рекомендована доза симвастатину становить 40 мг на добу, ввечері, або 80 мг на добу, яку розділяють на 3 прийоми: 20 мг вранці, 20 мг вдень та 40 мг ввечері. Для лікування цієї групи пацієнтів Симвастатин Пфайзер® призначають додатково до інших гіполіпідемічних видів лікування (наприклад ЛПНЩ-плазмаферезу) або якщо таке лікування неефективне.

Для дітей (10-17 років) з гетерозиготною сімейною гіперхолестеринемією початкова рекомендована доза звичайно становить 10 мг на добу, ввечері. Рекомендовано приймати 10-40 мг на добу; максимальна рекомендована доза становить 40 мг на добу. Дозу слід підбирати індивідуально згідно з рекомендованим лікуванням.

Профілактика серцево-судинних захворювань. Звичайна доза Симвастатину Пфайзер® для пацієнтів з високим ризиком ішемічної хвороби серця у поєднанні  з гіперліпідемією або без неї становить від 40 мг 1 раз на добу, ввечері. Медикаментозну терапію можна розпочинати одночасно з дієтою та фізичними вправами. За необхідності корекцію дози проводять, як зазначено вище.

Комбінація з іншими лікарськими засобами. Симвастатин Пфайзер® ефективний у вигляді монотерапії або в комбінації з секвестрантами жовчних кислот. Прийом дози потрібно проводити більше ніж за 2 години до або більше ніж через 4 години після прийому речовин, які сприяють виведенню жовчних кислот.

Пацієнтам, які застосовують циклоспорин, даназол, гемфіброзил або інші фібрати (крім фенофібрату) одночасно з Симвастатином Пфайзер®, доза симвастатину не повинна перевищувати 10 мг/добу. Пацієнтам, які приймають аміодарон або верапаміл одночасно з Симвастатином Пфайзер®, доза симвастатину не повинна перевищувати 20 мг/добу.

Дозування при нирковій недостатності. Пацієнти з нирковою недостатністю помірного ступеня не потребують корекції дози. Для хворих з тяжкою нирковою недостатністю (кліренс креатиніну <30 мл/хв) слід ретельно розглядати доцільність прийому доз, які перевищують 10 мг/добу. Якщо таке дозування вважається необхідним, його проводять з обережністю.

Застосування  пацієнтам літнього віку. Корекція дози не потрібна.

 

Побічні реакції.

Частота виникнення побічних реакцій, наведених нижче, позначалася згідно з такою умовною шкалою:

часто ( ≥ 1/100 та < 1/10 ),

нечасто ( ≥ 1/1000 та < 1/100 ),

рідко ( ≥ 1/10 000 та < 1/1000 ),

дуже рідко ( < 1/10 000 ), невідома (не може бути оцінена на основі наявних даних).

З боку кровотворної та лімфатичної системи: анемія (рідко).

З боку нервової системи: головний біль, парестезія, запаморочення, периферична нейропатія (рідко).

З боку травного тракту: запор, абдомінальний біль, метеоризм, диспепсія, діарея, нудота, блювання, панкреатит (рідко).

З боку печінки та жовчовивідних шляхів: гепатит/жовтяниця (рідко), печінкова недостатність (дуже рідко).

З боку шкіри та підшкірних тканин: висипання, свербіж, алопеція (рідко).

З боку кістково-м’язової системи:

міопатія, рабдоміоліз, міалгія, м’язові спазми, судоми (рідко).

Загальні розлади: астенія (рідко).

Рідко повідомляли про випадки вираженого синдрому гіперчутливості, що включав деякі з таких проявів: ангіоневротичний набряк, синдром по типу вовчака, ревматичну поліміалгію, дерматоміозит, васкуліт, тромбоцитопенію, еозинофілію, збільшення ШОЕ, артрит і артралгію, кропив’янку, фотосенсибілізацію, гарячку, припливи, задишку та нездужання.

Дослідження: збільшення рівня трансаміназ в сироватці крові (аланінамінотрансферази, аспартатамінотрансферази, γ‑глутамілтранспептидази), підвищення рівня лужної фосфатази, підвищення рівня сироваткової креатинкінази (рідко).

 

Передозування.

На сьогодні є декілька повідомлень про випадки передозування, максимальна прийнята доза становила 3,6 г; при цьому в жодного з пацієнтів не виявлено специфічних симптомів. Усі пацієнти одужували без ускладнень. У разі передозування необхідно проводити симптоматичні і підтримуючі заходи; спеціального лікування не існує.

 

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Вагітність.

Застосування Симвастатину Пфайзер® протипоказане вагітним або жінкам, які намагаються завагітніти або підозрюють, що вони вагітні. Лікування Симвастатином Пфайзер® не повинно проводитися протягом всього терміну вагітності або поки не було встановлено, що жінка не вагітна.

Годування груддю.

Невідомо, чи проникає симвастатин або його метаболіти в грудне молоко. Оскільки багато лікарських засобів проникає у грудне молоко, то через можливість виникнення серйозних небажаних реакцій жінки, які приймають Симвастатин Пфайзер®, не повинні годувати дітей груддю.

 

Діти.

Оцінювали безпеку та ефективність застосування симвастатину підліткам віком 10-17 років (хлопчикам та дівчаткам, у яких щонайменше 1 рік як почалися менструації) з гетерозиготною сімейною гіперліпідемією. Профіль побічних ефектів у пацієнтів, які приймали симвастатин, був подібний до такого у пацієнтів, які приймали плацебо. Дози, вищі 40 мг, не досліджувалися у цієї групи пацієнтів. Під час дослідження не було зафіксовано впливу симвастатину на ріст та статевий розвиток підлітків, а також на тривалість менструального циклу в дівчаток.

Симвастатин не досліджувався у пацієнтів віком до 10 років, а також у дівчаток, у яких ще не почалися менструації.

 

Особливості застосування.

Міопатія/рабдоміоліз. Симвастатин, як і інші інгібітори ГМГ-КоА-редуктази, може спричиняти міопатію, яка проявляється у вигляді болю в м’язах, хворобливості або слабкості та супроводжується зростанням показників креатинфосфокінази (КФК) у 10 разів вище від верхньої межі норми (ВМН). Міопатія іноді має форму рабдоміолізу з або без гострої ниркової недостатності, вторинної відносно до міоглобінурії і дуже рідко призводить до летальних наслідків. Ризик міопатії збільшується при високих рівнях активності інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази в плазмі.

Як і для інших інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази, ризик виникнення міопатії/рабдоміолізу пов’язаний з величиною дози.

Всіх пацієнтів, які розпочинають лікування симвастатином, або тих, яким збільшено дозу симвастатину, необхідно проінформувати про ризик виникнення міопатії та необхідність оперативно повідомляти про будь-які болі в м’язах нез’ясованої етіології, болісність або слабкість.

Якщо під час лікування статинами з’являються біль у м’язах, слабкість або судоми, необхідно виміряти рівень КФК. Лікування необхідно припинити, якщо за відсутності виконання енергійних вправ, отримані значення будуть істотно підвищені (> 5 х ВМН). Дослідження необхідно провести повторно через 5-7 днів, щоб підтвердити отримані результати.

Якщо м’язові симптоми тяжкі та викликають щоденний дискомфорт, навіть у випадках, коли КФК <5 х ВМН, може бути розглянуто питання про припинення лікування. Якщо з будь-якої іншої причини підозрюється виникнення міопатії, лікування слід відмінити. Якщо симптоми зникли і рівень КФК повернувся до нормального, то повторне призначення статину або застосування альтернативних статинів можливе у найнижчому дозуванні за умови встановлення ретельного контролю.

Необхідно бути особливо уважними до хворих, які мають схильність до рабдоміолізу. Для того, щоб встановити вихідне значення базової величини, слід виміряти до початку лікування рівень КФК у таких випадках:

·        літній вік (вік > 70 років);

·        порушення функції нирок;

·        неконтрольований гіпотиреоз;

·        наявність спадкових м’язових розладів у особистому або сімейному анамнезі;

·        випадки токсичної дії статинів або фібратів на м’язи у попередньому анамнезі;

·        зловживання алкоголем.

Для вищезазначених груп пацієнтів необхідно розглянути співвідношення ризику та можливих переваг лікування, також рекомендовано проводити клінічне спостереження. Якщо пацієнт раніше мав м’язові розлади, спричинені дією фібратів або статинів, лікування іншими препаратами з цього класу необхідно розпочинати з обережністю. Лікування не розпочинають, якщо рівні КФК істотно підвищені відносно базової величини (> 5 х ВМН).

Терапія симвастатином повинна бути тимчасово припинена за кілька днів до рекомендованих значних хірургічних втручань, а також під час подальшого виникнення гострих медичних станів і станів, що потребують хірургічного втручання.

Ризик виникнення міопатії або рабдоміолізу значно збільшується при супутньому застосуванні симвастатину з потужними інгібіторами CYP3A4 (наприклад ітраконазолом, кетоконазолом, еритроміцином, кларитроміцином, телітроміцином, інгібіторами протеази ВІЛ, нефазодоном), а також гемфіброзилом, циклоспорином і даназолом. Також ймовірність розвитку міопатії та рабдоміолізу збільшується при супутньому застосуванні інших фібратів, аміодарону або верапамілу з високими дозами симвастатину. Існує також невелике збільшення ризику при застосуванні дилтіазему з симвастатином у дозі 80 мг.

Ризик міопатії може зростати при супутньому застосуванні фузидієвої кислоти зі статинами.

Отже, щодо інгібіторів CYP3A4, застосування симвастатину одночасно з ітраконазолом, кетоконазолом, інгібіторами протеази ВІЛ, еритроміцином, кларитроміцином, телітроміцином та нефазолоном протипоказане. Якщо лікування ітраконазолом, кетоконазолом, еритроміцином, кларитроміцином або телітроміцином є необхідним, терапію симвастатином потрібно припинити на час проведення курсу лікування. Крім того, слід проявляти обережність при комбінації симвастатину з деякими іншими, менш потужними інгібіторами CYP3A4 – циклоспорином, верапамілом, дилтіаземом.

Необхідно уникати супутнього споживання грейпфрутового соку та симвастатину.

Для пацієнтів, які отримують супутнє лікування циклоспорином, даназолом або гемфіброзилом, доза симвастатину не повинна перевищувати 10 мг на добу. Слід уникати комбінованого застосування симвастатину з гемфіброзилом, якщо тільки ймовірні переваги застосування такої комбінації не перевищують підвищених ризиків розвитку міопатії/рабдоміолізу. Переваги комбінованого застосування симвастатину 10 мг на добу з іншими фібратами (крім фенофібрату), циклоспорином або даназолом повинні бути ретельно зважені з урахуванням потенційної небезпеки таких комбінацій.

Слід обережно призначати фенофібрат або ніацин (≥ 1 г/добу) разом з симвастатином, оскільки кожний з них може бути чинником, що призводить до міопатії, якщо застосовується окремо.

Слід уникати комбінованого застосування симвастатину в дозах, що перевищують 20 мг/добу, з аміодароном або верапамілом, за винятком випадків, коли переваги від застосування, ймовірно, перевищують підвищений ризик розвитку міопатії.

Якщо комбіноване лікування фузидієвою кислотою та симвастатином є необхідним, потрібно уважно стежити за станом хворих, яким призначене таке лікування. Можна розглянути питання про тимчасове призупинення лікування симвастатином.

Вплив на печінку. Повідомлялося, що в сироватці крові у кількох дорослих хворих, які отримували симвастатин, відбулося стійке збільшення показників трансамінази (до > 3 х ВМН). Коли прийом симвастатину цими пацієнтами був призупинений або припинений, рівні трансамінази зазвичай повільно поверталися до значень, що мали місце до початку лікування. Рекомендується за наявності клінічних показань проводити функціональні тести печінки до початку лікування і в подальшому. Пацієнтам, яким титрують дозу до 80 мг, слід провести додатковий тест перед титруванням, через 3 місяці після титрування до дози 80 мг, а потім з певною періодичністю (наприклад раз на півроку) протягом першого року лікування. Особливу увагу слід приділяти пацієнтам, у яких виявляються підвищені рівні трансамінази у сироватці крові. У таких хворих повторні вимірювання потрібно проводити без затримок, а надалі виконувати частіше. Якщо рівні трансамінази доказово зростають, особливо якщо вони піднімаються до 3 х ВМН та залишаються постійно високими, прийом симвастатину слід відмінити.

Пацієнтам, які зловживають алкоголем, лікарський засіб потрібно застосовувати з обережністю.

Як і для інших речовин, що мають гіполіпідемічну дію, після терапії симвастатином повідомлялося про помірне (<3 х ВМН) підвищення рівня трансаміназ сироватки. Ці зміни з’являються невдовзі після початку терапії симвастатином, часто носять тимчасовий характер, не супроводжуються появою будь-яких симптомів і не потребують призупинення лікування.

Допоміжні речовини. Цей лікарський засіб містить лактозу. Пацієнти з рідкісними спадковими проблемами непереносимості галактози, з уродженою лактазною недостатністю Лаппа або глюкозо-галактозною мальабсорбцією не повинні приймати цей лікарський засіб.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

При застосуванні Симвастатину Пфайзер® слід утримуватись від керування автотранспортом або роботи з іншими механізмами, враховуючи можливість розвитку запаморочення та судом.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Фармакодинамічні взаємодії.

Ризик розвитку міопатії, включаючи рабдоміоліз, збільшується у разі одночасного призначення симвастатину з фібратами і ніацином (нікотинова кислота) (≥ 1 г/добу). Окрім того, існує фармакокінетична взаємодія з гемфіброзилом, що призводить до збільшення рівня симвастатину в плазмі. Немає даних, які підтверджують, що при одночасному застосуванні симвастатину і фенофібрату ризик розвитку міопатії вищий, ніж при застосуванні цих препаратів окремо. Для інших фібратів немає даних з фармаконагляду і фармакокінетичних даних належного рівня.

Фармакокінетичні взаємодії.

Рекомендації для застосування засобів, що вступають у взаємодію, наведено в таблиці нижче.

 

 

 

Взаємодії за участі CYP3A4

Симвастатин є субстратом цитохрому P450 3A4. Потужні інгібітори цитохрому P450 3A4 підвищують ризик виникнення міопатії та рабдоміолізу внаслідок зростання концентрації ГМГ-КоА-редуктази в плазмі під час терапії симвастатином. До таких інгібіторів належать ітраконазол, кетоконазол, еритроміцин, кларитроміцин, телітроміцин, інгібітори протеази ВІЛ та нефазодон. Супутній прийом ітраконазолу призводить до зростання експозиції симвастатинової кислоти (активного метаболіту бета-гідроксикислоти) більш ніж у 10 разів, телітроміцину – більш ніж у 11 разів. Таким чином, комбінація з ітраконазолом, кетоконазолом, інгібіторами протеази ВІЛ, еритроміцином, кларитроміцином, телітроміцином та нефазодоном протипоказана. Якщо лікування ітраконазолом, кетоконазолом, еритроміцином, кларитроміцином або телітроміцином неможливо уникнути, терапію симвастатином потрібно припинити на час проведення курсу лікування.

Застосування симвастатину з деякими іншими, менш потужними інгібіторами CYP3A4 (циклоспорином, верапамілом і дилтіаземом) слід проводити з обережністю. При супутньому призначенні циклоспорину, особливо з високими дозами симвастатину, збільшується вірогідність розвитку міопатії/рабдоміолізу. Таким чином, у пацієнтів, які отримують супутнє лікування циклоспорином, доза симвастатину не повинна перевищувати 10 мг на добу. Хоча механізм цієї взаємодії у повній мірі не зрозумілий, циклоспорин продемонстрував збільшення AUC інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази. Збільшення AUC для симвастатинової кислоти, ймовірно, відбувається завдяки інгібіції CYP3A4.

Ризик розвитку міопатії і рабдоміолізу збільшується при супутньому призначенні даназолу з найвищими дозами симвастатину.

Гемфіброзил збільшує AUC симвастатинової кислоти у 1,9 раза, можливо, завдяки інгібіції каскаду реакцій глукоронізації.

Ймовірність виникнення міопатії і рабдоміолізу збільшується при супутньому призначенні аміодарону або верапамілу з високими дозами симвастатину. Існують дані щодо розвитку міопатії у 6 % пацієнтів, які отримували терапію симвастатином (80 мг) і аміодарон. Аналіз наявних даних виявив, що приблизно у 1 %  пацієнтів, які отримували симвастатин у дозах 40 мг або 80 мг і верапаміл, розвивалася міопатія. Фармакокінетичні дослідження показали, що одночасне призначення верапамілу призводить до збільшення експозиції симвастатинової кислоти в 2,3 раза, зокрема, ймовірно, завдяки пригніченню CYP3A4. Таким чином, у пацієнтів, які отримують супутнє лікування аміодароном або верапамілом, доза симвастатину не повинна перевищувати 20 мг на добу, за винятком випадків, коли очікуваний клінічний ефект переважає підвищений ризик розвитку міопатії та рабдоміолізу.

Аналіз наявних даних виявив, що міопатія розвивалась у 1 % пацієнтів, які отримували симвастатин (80 мг) та дилтіазем. Ризик розвитку міопатії у пацієнтів, які приймають симвастатин у дозі 40 мг та дилтіазем, не збільшувався. У фармакокінетичному дослідженні супутній прийом дилтіазему викликав зростання експозиції симвастатинової кислоти у 2,7 раза, ймовірно, завдяки інгібіції CYP3A4. Таким чином, у пацієнтів, які отримують супутнє лікування дилтіаземом, доза симвастатину не повинна перевищувати 40 мг на добу, якщо очікуваний клінічний ефект переважає підвищений ризик розвитку міопатії та рабдоміолізу.

Ймовірність розвитку міопатії може підвищуватись при супутньому призначенні фузидієвої кислоти зі статинами, в тому числі симвастатином. При застосуванні симвастатину повідомлялося про одиничні випадки розвитку рабдоміолізу. Може бути розглянуто питання про тимчасове призупинення лікування симвастатином. Якщо одночасне застосування фузидієвої кислоти та симвастатину є необхідним, то необхідно ретельно контролювати стан таких пацієнтів.

Грейпфрутовий сік пригнічує цитохром P4503A4. Супутнє вживання великої кількості (понад 1 літр на день) грейпфрутового соку та симвастатину призводило до збільшення експозиції симвастатинової кислоти у 7 разів. Прийом 240 мл грейпфрутового соку вранці і симвастатину ввечері призводив до збільшення експозиції у 1,9 раза. Тому при лікуванні симвастатином слід уникати споживання грейпфрутового соку.

Було встановлено, що симвастатин у дозі 20-40 мг/добу помірно посилює дію кумаринових антикоагулянтів. Протромбіновий час, виражений згідно з міжнародним нормалізованим відношенням (МНВ), збільшився з базового значення 1,7 до 1,8 і з 2,6 до 3,4 у здорових добровольців і пацієнтів відповідно. Дуже рідко повідомлялося про випадки підвищення МНВ. У пацієнтів, які приймають кумаринові антикоагулянти, до початку лікування симвастатином необхідно визначати протромбіновий час і надалі досить часто досліджувати його протягом початкового періоду лікування з метою визначення відсутності істотних змін протромбінового часу. Після документального підтвердження стабільності протромбінового часу дослідження проводять, додержуючись інтервалів, що зазвичай рекомендовані для пацієнтів, які приймають кумаринові антикоагулянти. Якщо дозу симвастатину змінено або його прийом припинено, необхідно знову підтвердити стабільність протромбінового часу. Лікування симвастатином не пов’язувалося з виникненням кровотеч або зі змінами протромбінового часу у пацієнтів, які не приймають антикоагулянтів.

Вплив симвастатину на фармакокінетику інших лікарських засобів

Симвастатин не має пригнічувальної дії на цитохром P450 3A4. Таким чином, очікується, що симвастатин не впливатиме на плазмові концентрації речовин, які метаболізуються за допомогою цитохрому P450 3A4.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Симвастатин, що є неактивним лактоном, після перорального прийому гідролізується в печінці до бета-гідроксикислотної форми, якій притаманна потужня активність стосовно пригнічення ГМГ-КоА редуктази (3-гідрокси-3-метилглутарил-КоА-редуктази). Цей фермент каталізує перетворення ГМГ-КоА на мевалонат (початкова і лімітуюча стадія біосинтезу холестерину).

Підтверджено, що симвастатин знижує як нормальні, так і підвищені концентрації Х-ЛПНЩ. ЛПНЩ утворюються з протеїнів дуже низької щільності (ЛПДНЩ) і переважно катаболізуються високоспорідненими рецепторами ЛПНЩ. Механізм ЛПНЩ-знижувального ефекту симвастатину може бути пов’язаний як зі зниженням концентрації ЛПДНЩ-холестерину (Х-ЛПДНЩ), так і з індукцією рецепторів ЛПНЩ, що призводить до скорочення продукції та підвищення катаболізму Х-ЛПНЩ. Також при застосуванні симвастатину істотно знижується рівень аполіпопротеїну B. Крім того, симвастатин помірно збільшує рівень Х-ЛПВЩ і знижує рівень тригліцеридів у плазмі. В результаті цих змін зменшуються співвідношення загального холестерину до Х-ЛПВЩ та Х-ЛПНЩ до Х-ЛПВЩ.

Фармакокінетика.

Симвастатин in vivo легко гідролізується у відповідний бета-гідроксикислотний потужний інгібітор ГМГ-КоА-редуктази. Гідроліз відбувається головним чином у печінці; швидкість гідролізу в плазмі крові людини є дуже низькою.

Симвастатин добре всмоктується і піддається екстенсивній екстракції у печінці при первинному проходженні. Екстракція в печінці залежить від печінкового кровотоку. Печінка є основним місцем дії активної форми. Після перорального прийому симвастатину наявність бета-гідроксикислоти в системному кругообігу становить менше 5 % дози. Максимальна концентрація активних інгібіторів у плазмі крові досягається приблизно через 1-2 години після прийому симвастатину. Супутній прийом їжі не впливає на абсорбцію препарату.

Фармакокінетичні дослідження прийому однієї або декількох доз симвастатину показали, що після багаторазового прийому препарату не відбувається накопичення лікарського засобу.

Зв’язування симвастатину та його активних метаболітів з білками плазми крові становить ≥ 95 %.

Симвастатин є субстратом CYP3A4. Основними метаболітами симвастатину в плазмі крові людини є бета-гідроксикислота та 4 додаткові активні метаболіти. Після перорального прийому симвастатину, міченого радіоактивним ізотопом, 13 % препарату виводиться з сечею і 60 % з фекаліями протягом 96 годин. Кількість, знайдена у фекаліях, являє собою частину адсорбованого лікарського засобу, що виводиться з жовчю, та частину препарату, що не абсорбувалась.

Фармацевтичні характеристики.

Основні фізико-хімічні властивості:

таблетки по 10 мг: світло-рожеві, круглі, двоопуклі таблетки, вкриті оболонкою, з одного боку мають тиснення  «А» , а з іншого – «01»;

таблетки по 20 мг: світло-рожеві, круглі, двоопуклі таблетки, вкриті оболонкою, з одного боку мають тиснення  «А» , а з іншого – «02»;

таблетки по 40 мг: рожеві, круглі, двоопуклі таблетки, вкриті оболонкою, з одного боку мають тиснення  «А» , а з іншого – «03».

 

Термін придатності.

3 роки.

Умови зберігання.

Зберігати в недоступному для дітей місці при температурі не вище 25 °C.

Упаковка.

Таблетки, вкриті плівковою оболонкою, по 10 мг по 10 таблеток у блістері, по 3 блістери у пачці з картону.

Таблетки, вкриті плівковою оболонкою, по 20 мг по 10 таблеток у блістері, по 3 блістери у пачці з картону.

Таблетки, вкриті плівковою оболонкою, по 40 мг по 10 таблеток у блістері, по 3 блістери у пачці з картону.

Категорія відпуску.

За рецептом.

 

 

 

Виробник.

Ауробіндо Фарма ЛТД

Aurobindo Pharma Ltd.

 

Місцезнаходження.

Сюрвей № 313, Бачупалі  віладж, Кьютубулапур Мандал,  Хідерабад, Андхра Прадеш,  Ранджа Реді Дістрікт, Індія.